Первинні і вторинні статеві ознаки

Статеві ознаки, морфологічні та функціоналні ознаки, визначают статеву приналежніст організму. Поділяются на первинні і вторинні. Первинні і вторинні ознаки обумовлені генетично, їх структура закладена вже в заплідненої яйцеклітини задовго до народження дитини. Первинні статеві ознаки - це ознаки, що відносятся до будови статевих органів. Вони закладаются в ембріогенезі і формуются до моменту появи організму на світло. Під первинними статевими ознаками розуміют гонади або статеві залози (насінники у самців, яєчники у самок) та інші статеві органи: семявиносящіе шляху, яйцеводи, матку і т.д. Вторинні статеві ознаки не приймают безпосередної участі в репродукції, але сприяют зустрічі представників двох статей. Вони залежат від первинних статевих ознак, розвиваются під впливом статевих гормонів і з'являются у людини в період статевого дозрівання. Вторинні статеві ознаки, сукупніст особливостей або ознак, що відрізняют одну стат від іншого (за винятком статевих залоз, які є первинними статевими ознаками). Приклади вторинних статевих ознак людини: у чоловіків - вуса, борода, тембр голосу, який виступає хрящ на гортані («адамове яблуко»); у жінок - типове розвиток грудних залоз, форма таза, білший розвиток жирової клітковини. Вторинні статеві ознаки тварин: характерне яскраве оперення самців птахів, пахучі залози, добре розвинені роги, ікла у самців ссавців. Вторинні статеві ознаки зберігаются постійно (наприклад, відмінності в розмірах і пропорціях тіла, забарвленні; грива у самців левів і павіанів, роги у самців копитних) або з'являются тілки на час шлюбних сезонів (наприклад, забарвлення і шлюбний наряд деяких риб і птахів). До сезонних вторинних статевих ознак відносят також шлюбна поведінка («залицяння», турніри, будівництво гнізд і ін.). Вторинні статеві ознаки допомагают особинам різної статі знайти і пізнати один одного, стимулюют дозрівання гонад і статеву поведінку самок, грают важливу рол в статевому відборі. Дослідженнями по кастрації і пересадками статевих залоз (від особини однієї статі особини протилежної статі) показана залежніст між функцією статевих залоз і розвитком вторинних статевих ознак у ссавців, птахів, земноводних і риб. Ці досліди дозволили радянскому досліднику М. М. Завадовского умовно розділити вторинні статеві ознаки на залежні (еусексуалние), які розвиваются в зв'язку з діялністю статевих залоз, і незалежні (псевдосексуалние), розвиток яких відбуваєтся незалежно від функції статевих залоз. Зовсім вторинні статеві ознаки в разі кастрації тварини не розвиваются. Якщо до цого моменту вони вже встигли розвинутися, то поступово вони втрачают своє функціоналне значення і іноді зовсім зникают. В резултаті кастрації самців і самок виходят в основному подібні форми; якщо ж такий "асексуалною" особини пересадити статеву залозу або ввести статевий гормон, то розвиваются характерні залежні вторинні статеві ознаки відповідної статі. Прикладом таких дослідів служит розвиток у кастрований курки під впливом чоловічої статевої залози головного убору півня (гребін, борідка, сережки), півнячого голосу, самцового поведінки. Незалежні вторинні статеві ознаки, наприклад шпори або півняче оперення, розвиваются без участі статевих гормонів, що вдалося встановити дослідами з видаленням статевих залоз: у кастрованих півнів також виявляются ці ознаки. Крім залежних і незалежних друге статевих ознак, виділяют ще групу сомосексуалних, або тканеполових, вторинних статевих ознак, які притаманні тілки одному підлозі, проте не залежат від функції статевих залоз; в разі кастрації статеві відмінності за цими ознаками повністю зберігаются. Ця група вторинних статевих ознак характерна для комах.

4. Мутационная мінливіст

мутационная мінливіст - Мінливіст, викликана дією на організм мутагенів, внаслідок чого виникают мутації (реорганізація репродуктивних структур клітини). Мутагени бувают фізичні (радіаційне випромінювання), хімічні (гербіциди) і біологічні (віруси). Термін «мутація» (від лат. mutatio - Зміна) довгий час використовувався в біології для позначення буд-яких стрибкоподібних змін. Наприклад, німецкий палеонтолог В. Вааге називав мутацією перехід від одних копалин форм до інших. Мутацією називали також поява рідкісних ознак, зокрема, меланистических форм серед метеликів. Сучасні уявлення про мутації склалися до початку XX століття. Наприклад, російский ботанік Сергій Іванович Коржинский в 1899 р розробив еволюційну теорію гетерогенезіса, засновану на уявленнях про провідну еволюційної ролі дискретних (переривчастих) змін. Однак найбілш відомою стала мутационная теорія голландского ботаніка Де Фріза (1901 г.), який ввів сучасне, генетичне поняття мутації для позначення рідкісних варіантів ознак в потомстві батків, які не мали цієї ознаки. Де Фриз розробив мутационную теорію на основі спостережен за широко поширеним бур'янів - ослинник дворічний, або енотери (Oenothera biennis). У цієї рослини існує кілка форм: крупноцветковие і мелкоцветковиє, карликові і гігантскі. Де Фриз збирав насіння з рослини певної форми, висівав їх і отримував в потомстві 1. 2% рослин іншої форми. Надалі було встановлено, що поява рідкісних варіантів ознаки у енотери не є мутацією; даний ефект обумовлений особливостями організацією хромосомного апарату цієї рослини. Крім того, рідкісні варіанти ознак можут бути обумовлені рідкісними поєднаннями алелей (наприклад, біле забарвлення оперення у хвилястих папужок визначаєтся рідкісним поєднанням aabb).

Основні положення мутаційної теорії Г. Де Фріза залишаются справедливими і по сей ден і зводятся до наступного:

1. Мутації виникают раптово, стрибкоподібно, як дискретні зміни ознак.

2. На відміну від неспадкових змін мутації являют собою якісні зміни, які передаются з покоління в покоління.

3. Мутації проявляются по-різному і можут бути як корисними, так і шкідливими, як домінантними, так і рецесивними.

4. Ймовірніст виявлення мутацій залежит від числа досліджених особин.

5. Подібні мутації можут виникати повторно.

6. Мутації не спрямовані (спонтанні), тобто мутувати може буд-яку ділянку хромосоми, викликаючи зміни як незначних, так і життєво важливих ознак.

Мутационная мінливіст проявляєтся в фенотипі, і по суті справи лише за наявністю якісно нових ознак і властивостей організму можна припускати її виникнення. Зміни фенотипу викликаются порушенням спадкових структур, яке обумовлюєтся впливом різних факторів зовнішного середовища. Іншими словами, зовнішнє середовище, впливаючи на генотип, викликає його структурні зміни, що призводят до формування нових ознак і властивостей організму. У зв'язку з цим дослідження мутацій має вестися з різних позицій: з точки зору характеру змін в генотипі, локалізації їх в різних клітинах і тканинах, фенотипова вирази і еволюційної ролі мутацій, а також з точки зору природи причинного фактора.

Існує кілка класифікацій мутацій за різними критеріями. Меллер запропонував ділити мутації за характером зміни функціонування гена на гіпоморфние (Змінені аллели діют в тому ж напрямку, що і аллели дикого типу; синтезуєтся лише менше білкового продукту), аморфні (Мутація виглядає, як повна втрата функції гена, наприклад, мутація white у Drosophila), антіморфние (Мутантний ознака змінюєтся, наприклад, забарвлення зерна кукурудзи змінюєтся з пурпурової на буру) і неоморфние. У сучасній навчалній літературі використовуєтся і білш формална класифікація, заснована на характері зміни структури окремих генів, хромосом і геному в цілому. В рамках цієї класифікації розрізняют наступні види мутацій:

  • геномні;
  • хромосомні;
  • генні.

геномні - Полиплоидизация (освіта організмів або клітин, геном яких представлений білш ніж двома (3n, 4n, 6n і т. Д.) Наборами хромосом) і анеуплоїдія (гетероплоїдія) - зміна числа хромосом, що не кратне гаплоїдному набору (Інге-Вечтомов, 1989). Залежно від походження хромосомних наборів серед полиплоидов розрізняют аллополиплоидов, у яких є набори хромосом, отримані при гібридизації від різних видів, і аутополіплоідов, у яких відбуваєтся збілшення числа наборів хромосом власного геному, кратне n.

при хромосомних мутацій відбуваются великі перебудови структури окремих хромосом. У цому випадку спостерігаются втрата (делеція) або подвоєння частини (Дуплікація) генетичного матеріалу однієї або декілкох хромосом, зміна орієнтації сегментів хромосом в окремих хромосомах (інверсія), а також перенесення частини генетичного матеріалу з однієї хромосоми на іншу (транслокацію) (крайній випадок - об'єднання цілих хромосом, робертсоновской транслокация, яка є перехідним варіантом від хромосомної мутації до геномної).

на генному рівні зміни первинної структури ДНК генів під дією мутацій менш значні, ніж при хромосомних мутацій, однак генні мутації зустрічаются частіше. В резултаті генних мутацій відбуваются заміни, делеции і вставки одного або декілкох нуклеотидів, транслокации, дуплікації і інверсії різних частин гена. У тому випадку, коли під дією мутації змінюєтся лише один нуклеотид, говорят про точкових мутаціях. Оскілки до складу ДНК входят азотисті основи тілки двох типів - пуринів і піримідинів, все точкове мутації з заміною підстав поділяют на два класи: транзіциі (заміна пурину на пурин або піримідину на піримідин) і трансверсії (заміна пурину на піримідин або навпаки). Можливі чотири генетичних наслідки точкових мутацій: 1) збереження сенсу кодону через вирожденніст генетичного коду (синонімічний заміна нуклеотиду), 2) зміна сенсу кодону, що приводит до заміни амінокислоти в відповідному місці поліпептидного ланцюга (міссенс-мутація), 3) освіту безглуздого кодону з передчасною термінації (нонсенс-мутація). У генетичному коді є три безглуздих кодону: Амбер - UAG, охр - UAA і опал - UGA (відповідно до цого отримуют назву і мутації, що призводят до утворення безглуздих кодонів - наприклад амбер-мутація), 4) зворотна заміна (стоп-кодону на смисловий кодон).

за впливу на експресію генів мутації поділяют на дві категорії: мутації типу замін пар основ и типу зсуву рамки зчитування (frameshift). Останні являют собою делеции або вставки нуклеотидів, число яких не кратно тром, що пов'язано з триплетного генетичного коду. Первинну мутацію іноді називают прямий мутацією, А мутацію, що відновлює вихідну структуру гена, - зворотного мутацією, або реверсією. Повернення до вихідного фенотипу у мутантного організму внаслідок відновлення функції мутантного гена нерідко відбуваєтся не за рахунок справжної реверсії, а внаслідок мутації в іншій частині того ж самого гена або навіт іншого неалелні гена. В цому випадку поворотну мутацію називают супрессорной. Генетичні механізми, завдяки яким відбуваєтся супресія мутантного фенотипу, велми різноманітні.

почковие мутації - Стійкі раптово виниклі генетичні зміни в окремих нирках рослин. При вегетативному розмноженні зберігаются. Багато сортів културних рослин є почковимі мутаціями.

Вторинні статеві ознаки

Вторинні статеві ознаки, сукупніст особливостей або ознак, що відрізняют одну підлогу від іншого (за винятком статевих залоз, що є первинними статевими ознаками). Приклади Ст п. п. чоловік а: у чоловіків — вуса, борода, адамово яблуко; у жінок — типовий розвиток грудних залоз, форма тазу, білший розвиток жирової клітковини. Ст п. п. тварин: характерне яскраве оперення самців птиц, пахучі залози, добре розвинені роги, ікла у самців ссавцям. Пристосовне значення Ст п. п. у тварин полягає в тому, що ці ознаки служат для залучення особин іншої підлоги або для боротби за володіння ними.

Дослідженнями по кастрації і пересадками статевих залоз (від особини однієї підлоги особини іншої підлоги) показана залежніст між функцією статевих залоз і розвитком Ст п. п. у ссавців, птиц, земноводних і риб. Ці досліди дозволили радянскому дослідникові М. М. Завадовскому умовно розділити Ст п. п. на залежних (еусексуалниє), які розвиваются у зв'язку з діялністю статевих залоз, і незалежні (псевдосексуалні), розвиток яких здійснюєтся незалежно від функції статевих залоз. Залежні Ст п. п. в разі кастрації тварини не розвиваются. Якщо до цого моменту вони вже встигли розвинутися, то поступово вони втрачают своє функціоналне значення і інколи зовсім зникают. У резултаті кастрації самців і самок виходят в основному схожі форми; якщо ж такій «асексуалній» особині пересадити статеву залозу або ввести статевий гормон, то розвиваются характерні залежні Ст п. п. відповідної підлоги. Прикладом таких дослідів служит розвиток у кастрованої курки під впливом чоловічої статевої залози головного убору півня (гребін, борідка, сережки), півнячого голосу, самцового поведінки. Незалежні Ст п. п., наприклад шпори або півняче оперення, розвиваются без участі статевих гормонів, що удалося встановити дослідами з видаленням статевих залоз: у кастрованих півнів також виявляются ці ознаки.

Окрім залежних і незалежних Ст п. п., виділяют ще групу сомосексуалних, або тканеполових, Ст п. п., які властиві лише одному підлозі, проте не залежат від функції статевих залоз; в разі кастрації статеві відмінності по цих ознаках повністю зберігаются. Ця група Ст п. п. характерна для комах. Див. також Статевий диморфізм.

Вторинних cтатевих ознак

Статевий розвиток. Оцінка ступенів розвитку

Характеристика оцінки стану фізичного розвитку не обмежуєтся співвідношенням тоталних розмірів тіла. Важливим її елементом є також визначення рівня біоло­гічного розвитку індивіда, пов'язаного з репродуктивною (розмножувалною) функцією людини — продовженням роду. Крім того, нормалний статевий її розвиток є оз­накою доброго здоров'я.

Статевий розвиток людини характеризуєтся розвит­ком чоловічих і жіночих статевих органів і вторинних статевих ознак відповідно до віку.

Інформативним показником рівня статевого розвитку в підлітковому віці є вираженіст вторинних статевих ознак. На підставі вираженості статевої формули (А, Р, Ма, Me) у тому або іншому календарному віці встановлюют такі варіанти біологічного розвитку: відповідний кален­дарному віку; прискорений (випереджає на 1 рік і білше); уповілнений (відстає на 1 psr і білше).

Ступін розвитку волосяного покриву на лобку в хлопців і дівчат оцінюєтся так: відсутніст волосся — Р0; одиничне волосся — Р1; волосся у центрі лобка густіше, довше — Р2; волосся на всому трикутнику лобка довге, кучеряве, густе — Р3; волосся розташоване по всому лоб­ку, переходит на стегна і поширюєтся уздовж білої лінії живота — Р4.

Ступін розвитку волосяного покриву під пахвами: відсутніст волосся — А0; одиничне волосся — А1; волосся рідке на централній ділянці пахвової западини — А2; волосся густе, кучеряве по всій западині — А3; волосся густе, кучеряве, поширюєтся за межі западини — А4.

Ступін розвитку молочних залоз у дівчат: залози не видаются над поверхнею грудної клітки — Ма0; залози трохи видаются, навколососковий кружок разом із соском Утворює єдиний конус — Ма1; залози значно видаются, разом із соском і навколососковим кружком мают форму конуса або пуп'янка — Ма2; тіло залози набуває округлої форми, соски підняті над навколососковим кружком — Ма3; сосок піднятий над навколососковим кружком, залози набувают розмірів і форм дорослої жінки — Ма4.

Розвиток волосяного покриву на обличчі у хлопців: відсутніст волосся — F0; починаєтся оволосіння над верхною губою — F1; жорстке волосся над верхною; губою і на підборідді — F2; поширене оволосіння над верхною губою і на підборідді з тенденцією до злиття, початок росту бакенбардів — F3; злиття зон росту волос­ся над губою та на підборідді, виражений ріст бакен­бардів — F4.

Крім того, до уваги берутся й такі ознаки:

Ÿ зміна тембру голосу в хлопців: дитячий голос — V0; мутація голосу — V1; чоловічий тембр голосу — V2;

Ÿ ріст хряща гортані у хлопців: відсутніст ознак росту хряща — L0; випинання хряща — L1) виразне випинання (кадик) — L2.

У дівчат11-літного віку до формули додаются дані про наявніст або відсутніст менструацій (Ме+, Me-) з вказівкою віку (Ме+12, тобто з 12 років).

Ступін статевого розвитку прийнято позначати за­галною формулою: А, Р, F, L, Ma, Me, в якій відповідно вказуются стадії дозрівання кожної ознаки у підлітка, і вік настання першої менструації у дівчини-підлітка, наприклад: А2, Р3, Ма3, Ме13 — для дівчат. Проте основ­ну увагу звертают на виразніст показників Ma, Me, P, як білш стабілних. Інші показники (A, F, L) варіативніші, тому менш надійні. Однак коли вони виражені, то їх додают до формули (наприклад, А2, Р3, F2, V1, L2 — для хлопців або АзуР4, Ма3, Ме14 — для дівчат).

Для оцінки ступеня розвитку вторинних статевих ознак використовуют, таким чином, п'ят цифр, де «0» означає дитячий організм, а «4» — повне статеве дозрі­вання, наприклад: А4, Р4, Ма4, Ме12 — для дівчат і А4, Р4, F4, V3, L8 — для юнаків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтес пошуком google:

Пубертатний період (12-17 років)

Упродовж пубертатного періоду, тобто періоду статевого дозрівання, у фізичному стані підлітка відбуваются суттєві зміни: "ривок росту", формування вторинних статевих ознак (у дівчат з'являются менструації, у хлопчиків - здатніст до еякуляції). Внутрішня перебудова організму закінчуєтся досягненням статевої зрілості. На цому етапі життя відбуваются важливі зміни у психіці.

Біологічні аспекти сексуалності у пубертатному періоді

Процес статевого дозрівання контролюєтся гіпоталамічним відділом мозку: спочатку в ного включаєтся гіпофіз, а потім інші відділи гормоналної регуляції, перебудова якої супроводжуєтся змінами фізичної зовнішності і психічної сфери. У пубертатному періоді у хлопців і дівчат завдяки активному продукуванню статевих гормонів відбуваєтся "ривок росту". У дівчат - приблизно у 12 років, у хлопців - 14 років. У зв'язку з цим дівчата віком 11-14 років значно вищі за хлопців. Зніяковіння, яке відчувают хлопці, зазвичай минає в середині підліткового періоду, коли вони наздоганяют у зрості своїх подружок, а потім стают вищими за них.

Підлітковий "ривок росту" не завжди рівномірно охоплює різні частини тулуба, тому підлітків часто порівнюют із "гидкими каченятами". Наприклад, ріст стопи приблизно на чотири місяці випереджає ріст гомілки, через що вона здаєтся непропорційно великою. Декого це засмучує: підлітки не розуміют, що пропорції їхного тіла через певний час станут гармонійними.

Взаємозв'язку між раннім "ривком росту" і ростом дорослої людини не встановлено. Тому підлітки, яких через низкий зріст дражнят малими, до 16-17 років можут наздогнати і перегнати за цим показником своїх однолітків.

Статеве дозрівання дівчат

Першою ознакою статевого дозрівання дівчат є розвиток молочних залоз, який може початися у 8-13 років. На початку росту залози мают вигляд невеличких горбиків

("грудні брунки"). Із часом соски і навколососкові кола збілшуются, а опукліст грудей стає помітнішою. У деяких дівчат до 12 років молочні залози стают цілком розвиненими, в інших це відбуваєтся до 19 років чи навіт пізніше. Ріст молочних залоз контролюют рівен естрогенів та спадкові фактори.

Невдовзі після початку росту молочних залоз з'являєтся волосся на лобку (спочатку рідке, слабопігментоване, потім темне, жорстке, хвилясте). До того часу подовжуєтся піхва, збілшуєтся матка. Менструації зазвичай починаются до завершення формування молочних залоз і майже завжди - після максималного "ривка росту". Це відбуваєтся не в усіх дівчат в одному віці (перша можлива у 8 і 16 років, а в середному - в 12,5 років). Протягом першого року менструації часто є нерегулярними, а овуляція зазвичай відсутня. Однак вона можлива і в першому менструалному циклі, тому під час статевих контактів підліткам варто використовувати протизаплідні засоби.

Характерним аспектом статевого дозрівання дівчат є посилення вагіналної секреції внаслідок зміни гормоналного статусу. Статеве збудження незалежно від причин, що його зумовлюют (сексуалні фантазії, читання еротичної літератури, реална статева активніст), зумовлює підвищену вагіналну секрецію. Вона може відбуватися і спонтанно, безвідносно до сексуалних думок чи активності. Відчуття зволоження піхви можут здаватися дівчинці-підлітку приємними, а можут і викликати почуття сорому, тривогу.

Статеве дозрівання хлопчиків

Зовнішні ознаки дозрівання хлопчиків, що також зумовлюєтся статевими гормонами, зазвичай з'являются на рік-два пізніше, ніж у дівчат. Найпершою з них є збілшення розміру яєчок. Підвищення концентрації тестостерону стимулює ріст статевого члена і придаткових органів чоловічої репродуктивної системи (передміхурової залози, сім'яних пухирців і придатків сім'яників). Еякуляція до статевого дозрівання відсутня, бо сім'яні пухирці починают функціонувати тілки після отримання належних гормоналних сигналів.

Розвиток геніталій у хлопчиків починаєтся приблизно в 11,6 року; їх розмір і форма стают такими, як у дорослих чоловіків, здебілшого у 14,9 року. У деяких хлопчиків процес розвитку геніталій є дуже прискореним (приблизно протягом року), а в інших може тривати до 5,5. років. Утворення сперми починаєтся в дитячому віці і стає постійним у період статевого дозрівання. Тоді формуєтся і здатніст до запліднення.

У процесі статевого дозрівання у хлопчиків відсутнє явище, подібне до менструації, однак нічні еякуляції, за твердженнями дослідників, мают аналогічне психологічне значення. Проте багатом хлопчикам на початку пубертатного віку не розповідают про нічні еякуляції (полюції), тому вони їх дивуют, декого навіт лякают. Так само, як дівчата, яких не попередили про початок менструацій, можут сприймати їх як ознаку хвороби, хлопчики, прокидаючис вночі в чомус вологому і липкому, починают хвилюватися, підозрюючи наявніст у себе захворювання чи травми. Навіт будучи обізнаними з цим, багато з них у період статевого дозрівання ховає "докази" (простирадло, піжаму), соромлячис батків.

Ріст волосся на лобку починаєтся одночасно з розвитком геніталій. Через рік чи два починаєтся і ріст волосся на обличчі, що сприймаєтся як важлива ознака формування чоловіка. Адже ознаки статевого дозрівання у хлопчиків зазвичай- не такі помітні, як ріст молочних залоз у дівчат. Волосся на обличчі починає рости в куточках верхної губи і на перших порах має вигляд ніжного пуху. Пізніше воно поширюєтся на всю поверхню губи, жорсткішає. Потім з'являєтся волосся на вилицях, в останню чергу - на підборідді. Одночасно відбуваєтся ріст волосся на тілі (на грудях десяток, а то й білше років). Міру оволосіння обличчя і тіла у представників обох статей контролюют генетичні фактори і гормони, що зумовлюют появу у них різних статевих ознак (табл. 6.3).

Оволосіння є причиною страждан жінок, які порівнюют себе з фотомоделями, а незначна його кілкіст на обличчі і тілі засмучує чоловіків, адже секс-символів часто зображуют з пишними вусами та зарослими грудми.

У процесі статевого дозрівання у хлопців знижуєтся тембр голосу (в середному в 13,5 років), що зумовлюєтся дією тестостерону на тканини гортані. Із формуванням гортані хлопчики переживают досит незручний період мутації голосу, який стає різким і пронизливим, що іноді їх бентежит. У цей період можливе збілшення молочних залоз (гінекомастія), та через рік-два це явище зазвичай минає.

Таблиця 6.3

Середні показники та послідовніст появи окремих ознак пубертатного періоду в представників обох статей (Г. Василченко)

ГЕНЕТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТАТІ

У людини стат визначаєтся за поєднанням статевих хромосом під час запліднення яйцеклітини. Хромосоми в соматичних клітинах організму людини складают парні (диплоїдні) набори (2n). Серед них розрізняют нестатеві хромосоми (аутосоми) і одну пару статевих хромосом, які умовно позначают певними літерами латинского алфавіту X, Y. Клітини жінки містят дві однакові статеві хромосоми, які позначают XX. У чоловіків вони представлені двома різними хромосомами X і Y. Тож набори хромосом жінки і чоловіка відрізняются лише однією хромосомою: хромосомний набір жінки містит 44 А +XX, чоловіка - 44 А + ХY (А - нестатеві хромосоми - аутосоми). Статеві клітини (гамети) у людини мают половинний (гаплоїдний) набір хромосом: яйцеклітини містят 22 А + X хромосоми. Таким чином, у жіночої статі утворюєтся лише один тип гамет (гамети з Х-хромосомою- 22 А + Х). У чоловіка гамети містят і 22 А + Х, і 22 А + Y хромосоми, тобто утворюєтся два типи гамет (з Х-хромосомою і з Y-хромосомою). Якщо при заплідненні до яйцеклітини потрапляє сперматозоїд з Х-хромосомою, утворюєтся зародок жіночої статі, а з Y- хромосомою - чоловічої статі. Отже, визначення статі в людини залежит від наявності X- або Y-хромосоми в сперматозоїді, що запліднює яйцеклітину.

Статеві (Х і У) хромосоми розрізняются не лише за морфологією, а й за інформацією, що містится в них. Стат з однаковими статевими хромосомами (ХХ) називают гомогаметною, з різними (ХУ) – гетерогаметною.

У людини гомогаметна стат – жіноча, а гетерогаметна стат – чоловіча.

НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, ГОДУВАННЯ МАТЕРИНСКИМ МОЛОКОМ.

Після 280 днів вагітності жінка народжує дитину в резултаті пологів.

Пологи – це складний фізіологічний процес, яким закінчуєтся вагітніст. Це процес видалення з матки плоду та плаценти. Початок пологів пов'язаний з виділенням гормону гіпофіза - окситоцину, що діє на м'язи матки. Вони починают скорочуватис, підштовхуючи плід до шийки матки і далі в піхву.

Власне пологовий акт складаєтся з ряду послідовних скорочен м’язів матки, які насамперед спрямовані на розширення шийки матки (перша стадія пологового акту – періоду розкриття). Другий період пологів – період вигнання – супроводжуєтся частими тривалими скороченнями м’язів матки, живота і діафрагми і збілшення загалного тиску в черевній порожнині. Плід проштовхуєтся через тазовий отвір і піхву назовні.

Третій період – післяпологовий – настає звичайно через 20-30 хв після народження дитини. Завдяки скороченню м’язів матки видаляются плацента і плодові оболонки.

Ще задовго до пологів в організмі вагітної жінки гіпофіз, а з часом і плацента виробляют гормони, що готуют молочну залозу до лактації – виробленням молока для годування дитини. Молочні залози збілшуются у розмірах завдяки зростанню кілкості залозистих клітин.

Новонароджена грудна дитина має надзвичайну потребу у материнскому молоці, бо воно містит потрібні для неї речовини: білки, солі калцію, жири, вуглеводи, мінералні солі, вітаміни, пристосовані для легкого перетравлення в організмі дитини. З материнским молоком дитина одержує готові антитіла проти багатох хвороб. Тому вона менше хворіє, ніж та, яку годуют штучно.

ВІКОВІ ПЕРІОДИ У ДІТЕЙ.

Період новонародженості – від моменту появи дитини на світ до чотирох тижнів її життя. У цей час виникают різні пристосовні рефлекторні реакції до нових умов життя – самостійного дихання й кровообігу, харчування, іншої температури довкілля. Починают самостійно працювати легені, серце, печінка, нирки. Кістки новонародженої дитини містят мало мінералних солей, тому вони дуже м’які і легко викривлюются за неправилного догляду.

У новонародженої дитини підвищений обмін речовин, частота дихання становит 40-60 дихалних рухів за 1 хв, а серцевих скорочен – 120-140 ударів за хвилину. Травна система, зокрема її залози, недорозвинена, тому найменші порушення у годуванні або питному режимі можут спричинити тяжкі розлади травлення. Нервова система також недорозвинена.

Грудний період – триває від чотирох тижнів до року. У цей час дитина розвиваєтся дуже швидкими темпами. За рік довжина її тіла у середному збілшуєтся на 25 см. Маса здорової дитини до 4 місяця подвоюєтся, а до року потроюєтся. Швидко розвиваєтся опорно-руховий апарат. У два місяці дитина вже може на 1-2 хв підняти головку, у чотири – перевернутися зі спини на живіт. У 6 місяців вона може самостійно сидіти, у 7 – повзати, у 8 – триматис за перекладинку ліжка, ставати на ніжки, а в 10-11 місяців починає ходити. Швидко розвиваєтся нервова система і психіка.

У шіст-вісім місяців у здорової дитини з’являются перші зуби, а до року їх має бути 6.

У цому періоді важливо повноцінно годувати дитину, загартовувати її, фізично виховувати, бо приблизно у середині грудного періоду вона втрачає той природний імунітет, який отримала від матері, і за неправилного догляду може почати хворіти.

Яселний період – це період від одного до трох років. До 2 років у дитини повинні з’явитися всі 20 молочних зубів. У цей час дитина постійно рухаєтся, тому важливо правилно фізично виховувати й загартовувати її тіло. Потрібно дотримуватися графіка профілактичного щеплення, аби запобігти вірусним та інфекційним хворобам.

Дошкілний період – триває від 3 до 6-7 років. Зріст дитини збілшуєтся на 6-8 см у рік, а маса на 2 кг. З 5-6 років молочні зуби починают замінюватися на постійні. Психічна діялніст набуває великого розвитку і дитина вже добре говорит, малює олівцями, знає багато віршів і пісен. У цому віці формуются риси характеру.

Молодший шкілний період – 6-12 років. Діти швидко ростут, тому їм потрібно добре харчуватися, багато рухатися, білше перебувати на свіжому повітрі.

Коли дитина іде до школи, у неї відразу зростає психічне і фізичне навантаження. Нервово-психічне напруження молодшого школяра, недотримання правилного режиму дня, недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, призводит до виснаження його нервової системи, зниження опірності до інфекцій.

Для відновлення сил та працездатності для школяра важливий нормалний сон. У разі недосипання у дитини значно знижуєтся розумова і фізична працездатніст, увага та пам’ят. У 7-10 років слід спати 10-15 год, у 11-13 – 8-9,5 год.

Старший шкілний, або підлітковий період. Це вік статевого дозрівання (від 12-13 до 17-18 років). Організм готуєтся до дорослого життя. За нормалних умов статеве, фізичне і психічне дозрівання відбуваєтся відповідно один до одного, причому у дівчат приблизно на два роки раніше, ніж у хлопчиків. У деяких підлітків спостерігаєтся психічна неврівноваженіст.

У цому віці швидкими темпами збілшуєтся ріст і маса тіла.

Раціоналний режим дня, заняття спортом, створюют умови для правилного перебігу цого періоду. До 18-річного віку встановлюются гармонійні співвідношення кори і підкіркових відділів і відзначаєтся високий ступін функціоналної досконалості нервової системи.

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ ХЛОПЧИКІВ І ДІВЧАТ

Статеве дозрівання – це процес досягнення організмом такого анатомічного та фізіологічного розвитку, що робит його здатним до розмноження. Основною біологічною ознакою статевого дозрівання є вироблення дозрілих статевих клітин – яйцеклітин у дівчат і сперматозоїдів у хлопців.

Статеве дозрівання дівчат. Відбуваєтся від 9 до 16 років. У цей час збілшуєтся виділення гормонів гіпофіза, які стимулюют ріст яєчників. У яєчниках починают вироблятися статеві гормони. Вони зумовлюют розвиток жіночих вторинних статевих ознак: збілшуются молочні залози, з’являєтся волосся на лобку і під пахвами, інтенсивно росте і розвиваєтся скелет. У дівчаток розширюются тазові кістки, а плечі залишаются вузкими. Приблизно через 2 роки (у 12-14 років) у дівчаток починаются перші менструації – ознака того, що у фолікулах яєчників почали дозрівати яйцеклітини. Спочатку менструації можут бути нерегулярними з перервами до кілкох місяців. Однак через 2-3 роки менструалний цикл стає регулярним.

Статеве дозрівання у хлопчиків. В середному - від 11 до 18 років. Перші його ознаки – збілшення розмірів яєчок і статевого члена. В яєчках починают утворюватися сперматозоїди і виробляєтся чоловічий статевий гормон. Він надходит у кров і зумовлює формування вторинних статевих ознак. У хлопчиків з’являются волосся знизу живота (на лобку), під пахвами і на обличчі, швидко ростут скелет та м’язи. Плечі розширюются, а таз залишаєтся вузким. Це надає фігурі хлопчика чоловічої статури. Збілшуются і змінюются хрящі гортані, голос стає нижчим (мутація).

Під впливом статевого гормону посилюєтся секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині. Якщо не дотримуватися особистої гігієни, вони можут запалюватися, утворюючи вугрі, які звичайно зникают до 21-23 років.

З 14 років у хлопчиків починає вироблятися сперма. Мимовілне виверження сперми відбуваєтся під час сну. Це явище називаєтся полюцією.

Зміни в організмі у підлітковий період зачіпают не тілки статеву функцію, а й впливают на фізичний і психічний розвиток. Для дівчат – це вік від 12 до 15 років, для хлопців – від 13 до 16 років. Але в цому період становлення організму та особистості триває набагато довше. У період статевого дозрівання виникают певні зміни в стосунках між підлітками: з’являєтся інтерес до протилежної статі, прагнення сподобатися один одному.

Менструалний цикл- фізіологічний процес в організмі жінки, під час якого відбуваются закономірні циклічні зміни функції статевої системи, що контролюются статевими гормонами. Триваліст менструалного циклу в нормі становит 21-36 днів (найпоширеніший цикл - 28 днів). Його можна розподілити на три фази: менструалну, післяменструалну і передменструалну (мал.1,1).

Мал.1. Фази менструалного циклу

У менструалну фазу (1-5-й ден менструації) відбуваєтся відторгнення шару слизової оболонки матки, яке супроводжуєтся розривом деяких кровоносних судин.

У післяменструалну фазу (6-14-й ден) гіпофіз виділяє гормон (фолікулостимулюючий гормон – ФСГ), який стимулює утворення нового фолікула. Цей фолікул починає виділяти спеціалний гормон, який стимулює розвиток яйцеклітини в ному і відновлення функціоналного шару слизової оболонки матки, що потовщуєтся і досягає товщини приблизно 1 мм.

На 14-й ден відбуваєтся овуляція(від овум - яйце), внаслідок чого дозріла яйцеклітина розриває оболонку фолікула і виходит з яєчника, надходит у маткову трубу, де завершуєтся її дозрівання; матка стає здатною до сприйняття заплідненої яйцеклітини.
У передменструалну фазу (з 15-го по 28-й ден) на місці зруйнованого фолікула утворюєтся жовте тіло(жироподібна сполучна тканина жовтого колору) (мал.1,2). Воно виконує рол тимчасової залози внутрішної секреції, виробляючи гормон, що затримує дозрівання наступного фолікула і готує слизову оболонку матки до прийняття зародка. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, жовте тіло руйнуєтся, вміст відповідних гормонів знижуєтся, слизова оболонка матки відшаровуєтся і починаєтся менструація. Цикл знову повторюєтся.

Біологічна здатніст до відтворення формуєтся з встановленням менструації у дівчат (від 11 до 14 років) і полюцій у хлопців (від 13 до 16 років). Утім коли справжня статева зріліст у людини настає значно пізніше, біологічна здатніст до продовження роду доповнюєтся психічною і соціалною зрілістю.

Дата добавления: 2015-05-26 ; Просмотров: 4208 ; Нарушение авторских прав?

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

ВТОРИННІ СТАТЕВІ ОЗНАКИ

-! сукупніст особливостей у будові та в деяких функціях, що відрізняют одну стат від іншої. Виняток становлят статеві залози, що є первинними статевими ознаками. У людини В. с. о. є: у чоловіків - вуса, борода, адамове яблуко тощо; у жінок - розвинуті грудні залози, форма таза, білший розвиток жирової клітковини та ін. В. с. о. тварин - головне вбрання, яскраве оперення, співи самців птахів, ікла, роги, пахучі залози ссавців тощо. В. с. о. відіграют важливу рол у розмноженні тощо. У білшості хребетних розвиток В. с.о. зумовлюєтся дією статевих гормонів.

Ознаки статевого дозрівання

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніт сторінку до кінця

Ознаки статевого дозрівання.

Формувати в школярів знання про ознаки статевого дозрівання.

Розвиток вміння користуватися засобами індивідуалної гігієни.

Виховувати прагнення поважати один одного.

Корегувати осанку та мовлення.

Засвоєння нових знан.

І. Організаційний момент.

Всі за парти ми сідаємо,

До роботи приступаємо.

Щоб помилок уникати,

Треба пилніст розвивати.

Перевірка підготовки учнів до заняття.

Перевірка підготовки класного приміщення до заняття.

Побажання успіху на уроці.

(Створення позитивного настрою.)

ІІ. Нервово психологічна підготовка учнів до уроку.

ІІІ. Повідомлення теми і завдан уроку.

І V. Вивчення нового матеріалу.

Чи доводилося вам (останнім часом) чути від людей, які вас оточуют, що ви вже не дитина? І ви самі, певно, відчуваєте деякі зміни у своєму організмі, поведінці.

Що це за період у вашому житті?

Період, коли хлопчики і дівчатка починают дорослішати, називают періодом статевого дозрівання, або пубертатним.

Дитину з цого часу називают підлітком.

Пубертатний період складний з багатох причин.

Однією з них є те, що фізичний розвиток підлітка випереджає розумовий. Тому деякі зміни в організмі можут навіт засмучувати. Інколи буває складно спілкуватися з однолітками, звичайні вимоги батків можут викликати протест. На щастя, такі прикрі моменти швидко минают.

Інформація для хлопчиків.

У віці 11-13 років в організмі хлопчика певні залози починают активно виробляти гормони.

Пригадайте, що гормони - це специфічні речовини, які продукуют певні залози організму. Вони потрапляют у кров і впливают на роботу всого організму.

У пубертатний період дуже активізуются такі залози, як гіпофіз та яєчка. Гіпофіз виділяє так званий гормон росту. Тому ріст підлітка значно прискорюєтся. Так, за рік зріст збілшуєтся на 7-13 сантиметрів.

Інколи пубертатний період може розпочатися з деяким запізненням - у віці 14 чи 15 років. Однак слід пам’ятати, що дорослішают усі, без винятку. І ті, в кого пубертатний період розпочався пізніше, з часом доганяют у розвитку своїх ровесників.

Проявами дозрівання є не тілки зміни в зрості й масі тіла. Інші залози - яєчка - виділяют статеві гормони. Вони спричиняют розвиток статевих органів, а також «вмикают» програму розвитку так званих вторинних статевих ознак.

Що це за ознаки?

Це те, що зовні відрізняє чоловіка від жінки. У хлопців починає рости волосся на обличчі, під пахвами, на лобку. Збілшуются і зміцнюются м’язи рук і ніг, плечі стают ширші. Змінюєтся й голос. Він стає значно нижчим.

Одним із негативних наслідків пубертатного періоду є поява у деяких підлітків на обличчі, плечах та спині висипан і вугрів. Це дуже неприємно, оскілки псує зовнішній вигляд. Із часом ці явища пройдут, але як бути саме в цей період? Насамперед ніколи не видавлюйте вугри, бо на їхному місці на все життя залишатся шрами. Краще звернітся до лікаря-косметолога. Він порадит відповідні гігієнічні засоби.

Іноді у хлопчиків під одним або обома сосками з’являєтся невеличка пухлинка, яка трохи болит. Однак через кілка місяців вона зникає без сліду.

Здебілшого у віці 14-17 років, а буває і раніше, у хлопців трапляются так звані полюції. Це природне явище, коли зі статевого члена під час його збудження мимовілно викидаєтся сперма. Найчастіше полюції бувают уночі чи під ранок. Не соромтеся їх і не плутайте з нічним нетриманням сечі.

Якщо дотримуватися правил гігієни, активно займатися спортом, спати на жорсткому ліжку і не дивитися філмів для дорослих, полюції з’являтимутся не часто.

Щоденний догляд за статевими органами

- Щодня мийтеся під душем.

- Двічі на ден обмивайте статеві органи теплою водою з милом.

- Спіт у трусах чи піжамі вілного крою, щоб не порушувати кровообігу статевих органів.

Якщо не дотримуватися цих правил, під крайною плоттю статевого члена накопичуватимутся виділення. Вони можут спричинити подразнення і навіт гнійне запалення крайної плоті.

Інформація для дівчаток

У дівчаток перші ознаки дозрівання з’являются у віці 10-11 років. Як і у хлопчиків, початок пубертатного періоду пов’язаний із збілшенням кілкості гормонів, які потрапляют у кров. У дівчат ці гормони виробляют гіпофіз і яєчники. Так само збілшуєтся зріст і маса тіла. Збілшуются у розмірах молочні залози, з’являєтся волосся під пахвами та навколо статевих органів. Потім, приблизно у 12 років, у дівчаток починає змінюватися фігура. Вона стає схожою на фігуру дорослої жінки: талія залишаєтся тонкою, а стегна і сідниці збілшуются та округлюются. Вес цей час груди продовжуют рости.

У дівчат так само, як і у хлопців, можут з’явитися вугри та висипання на шкірі.

Важливою ознакою статевого дозрівання у дівчат є поява менструацій. Це щомісячні кров’янисті виділення зі статевих органів, які тривают три-шіст днів з різною інтенсивністю. Іноді менструація супроводжуєтся боловими відчуттями в нижній частині живота та у попереку. Під час менструації може також відчуватися дратівливіст, виникати головний біл, пітливіст. Після її завершення стан здоров’я відновлюєтся. Перша менструація настає у віці 10-14 років.

Щоденний догляд за статевими органами та на період менструації

- Мийтеся щодня теплою водою з туалетним милом під душем (під час менструацій не приймайте ванну).

- Не рідше двох разів на ден обмивайте статеві органи кип’яченою теплою водою з туалетним милом.

- Промокайте статеві органи м’яким індивідуалним рушником.

- Використовуйте прокладки, виготовлені з натуралної сировини.

- Утримуйтеся від купання у водоймах і басейні.

- Щоденно та в міру забруднення (двічі-тричі на ден) міняйте білизну.

Щос втомилис ми сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивис.

Руки ззаду покладемо,

Руки вгору, руки в боки –

І зроби чотири скоки.

Дружно всі присядемо

І за парти сядемо.

V І. Закріплення нових знан і вмін.

1.Запис в зошит основних понят теми.

2. Перегляд презентації.

3.Відповіді на запитання.

У чому полягают особливості статевого дозрівання у хлопчиків?

У чому полягают особливості статевого дозрівання дівчаток?

Чому і як змінюєтся поведінка підлітків у період статевого дозрівання?

Яких вимог необхідно дотримуватис у період статевого дозрівання?

Які умови сприяют нормалному розвиткові підлітків?

Коли настає справжня статева зріліст людини?

V ІІ. Підсумок уроку.

- Чи сподобався вам урок?

– Що нового ви дізналис на уроці?

– Що нам треба завжди пам’ятати?

Аргументоване виставлення оцінок.

Загалні зауваження, щодо роботи класу на уроці.

Формування вторинних статевих ознак

РОЗДІЛ 7

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ'Ї ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

7.2. Статеве дозрівання, фізична та психолого-соціална характеристика періоду ранної юності

У період статевого дозрівання відбуваєтся виділення гамет у індивідів чоловічої і жіночої статі та продукція гормонів, які створюют умови (морфологічні, метаболічні, поведінкові) гаметам для їх злиття при заплідненні з утворенням яйцеклітини.

Основний регуляторний механізм статевого дозрівання - нейрогуморалний. Він розпочинаєтся із збілшення секреції гонадотропних гормонів аденогіпофізом під впливом стимулюючих впливів із гіпоталамуса.

Гонадотропні гормони викликают виділення у кров білшої кілкості статевих гормонів. Під впливом естрогенів у дівчаток І андрогенів у хлопчиків ростут і дозрівают статеві органи, а також формуются вторинні статеві ознаки. Тестостерон у чоловічому організмі сприяє сперматогенезу, а естрогени у жіночому організмі стимулюют проліферацію епітелію яєчників.

У період статевої зрілості статева функція повноцінно розвинута і робит можливим розмноження.

Статеве дозрівання у хлопчиків відбуваєтся від 11 до 18 років. Перші його ознаки - збілшення розмірів яєчок і статевого члена. У яєчках починают дозрівати сперматозоїди і виробляти чоловічий статевий гормон. Він надходит у кров і під його впливом формуются вторинні статеві ознаки: з'являєтся волосся на лобку, під пахвами і на обличчі, швидко ростут скелет (щороку зріст може збілшуватися на 10 см) та м'язи. Плечі розширюются, а таз залишаєтся вузким. Це надає постаті хлопчика чоловічого силуету. Збілшуются і змінюются хрящі гортані, голос стає нижчим, встановлюєтся притаманний чоловікові дорослого віку тембр голосу Зміну голосу називают мутацією. Під впливом статевого гормону посилюєтся секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині. Іноді вони запалюются і тоді з'являются вугрі, які звичайно зникают до 21-23 років. Строки настання статевого дозрівання та його інтенсивніст залежат від багатох факторів: спадкових особливостей, побутових та соціално-економічних умов, стану здоров'я, характеру харчування, клімату тощо.

З 14 років починає виділятися сперма. Її мимовілне виділення відбуваєтся під час сну. Це явище називаєтся полюцією. Полюції свідчат про те, що сім'яники розвиваются нормално, хлопчик стає юнаком. Вони бувают у середному 1-4 рази на місяц, періодично, частіше або рідше. Підвищенню частоти полюцій сприяют надмірно м'яка постіл, тісний одяг, гостра з приправами їжа (особливо на ніч), уживання алкоголю, читання збудливої літератури, мала рухливіст.

Утворення сперматозоїдів і статевих гормонів у чоловічому організмі триває до 50-55 років, потім поступово припиняєтся.

Статеве дозрівання у дівчаток відбуваєтся від 9 до 16 років. У цей час збілшуєтся виділення гормонів гіпофіза, які стимулюют ріст яєчників, у яких починают вироблятися статеві гормони. Під їхнім впливом розвиваются жіночі вторинні статеві ознаки: молочні залози, волосся на лобку і під пахвами, інтенсивно росте і розвиваєтся скелет.

Розвиток вторинних статевих ознак у дівчат відбуваєтся інакше, ніж у хлопців: розширюются тазові кістки, а плечі залишаются вузкими. Приблизно через два роки (у віці 12-14 літ) у дівчат починаются менструації - ознака дозрівання яйцеклітини у фолікулах яєчників, яка триває від 3 до 6 днів і відбуваєтся регулярно (у білшості жінок - через 28 днів). У дівчаток-підлітків менструації нерегулярні, перерви бувают до кілкох місяців. Це не повинно викликати занепокоєння. Через 2—3 роки цикл стає регулярним. Між 45-50 роками настає менопауза (менструації стают нерегулярними, короткими або тривалими, а потім зовсім зникают).

Характеристика підліткового віку. Підлітковий вік починаєтся, як правило, дес в 10—11 років у дівчат тау 12—13 років у хлопців. У цей час відбуваются значні зміни функціоналної активності нервової та ендокринної систем, що забезпечує швидку докорінну перебудову дитячого організму, яка зумовлює перехід від дитинства до дорослості. Тому цей віковий період називаєтся ще перехідним.

Однією з суттєвих особливостей підліткового періоду є бурхливий фізичний та статевий розвиток, що проявляєтся стрімким збілшенням зросту і маси тіла, розмірів кінцівок, появою вторинних статевих ознак. В окремі роки зріст підлітків може збілшуватис на 8-10 сантиметрів.

У цей час можна помітити специфічні особливості зовнішного вигляду підлітків: непропорційніст частин тіла, видовженіст фігури (худорлявіст), певна не координованіст (незграбніст) рухів тощо, хоча ступін прояву цих змін значною мірою залежит від статури (типу конституції), генетичних (спадкових) особливостей, а також від способу та умов життя того чи іншого підлітка.

Ріст м'язів часто не «встигає» за швидким ростом кісток рук і ніг. У підлітків через переважання росту окремих частин тіла в довжину груди і таз дещо відстают у розвитку, тому діти в цей період, як правило, мают вузкий таз і вузкі груди.

Надзвичайно інтенсивно відбуваєтся ріст і формування зовнішніх і внутрішніх статевих органів підлітків, що має велике фізіологічне значення: репродуктивна система «готуєтся» до виконання головної біологічної функції людини - продовження роду. Поява менструації зумовлює появу у багатох дівчат відчуття дорослості, переоцінку цінностей. Але часом при цому може виникати депресія, страх, розпач, тимчасове відчуття власної неповноцінності. Під час менструації у дівчат може погіршуватися загалне самопочуття, апетит, їх може турбувати головний біл та болі внизу живота й попереку, у багатох знижуєтся настрій, з'являєтся дратівливіст, вередливіст, схилніст до негативізму тощо.

У хлопчиків зовнішні прояви пубертатної перебудови менш означені: до них крім швидкого збілшення зросту і зміни пропорцій тіла можна віднести так звані юнацкі вугрі на обличчі, ломку голосу (мутація голосу), появу ерекції та полюції (мимовілні виділення сім'яної рідини уві сні). Все це також спричиняє певні переживання у хлопчиків, але, звичайно, не такі силні, як у дівчаток, що здебілшого і визначає психологічну різницю в однолітків різної статі.

Однією з суттєвих особливостей фізіологічних змін у ранному юнацкому віці є бурхливий фізичний розвиток, що проявляєтся швидким збілшенням маси тіла, завершенням формування вторинних статевих ознак, внутрішніх і зовнішніх статевих органів.

У цей період особливо активно функціонуют гіпофіз, статеві залози (яєчники у дівчаток і яєчка або сім'яники у хлопчиків) та щитоподібна залоза. Починаючи з 14-15-літного віку, активізація діялності гіпофізу і щитовидної залози пробуджує і стимулює функцію кори наднирників. Гормони кори наднирників, щитоподібної залози та статевих залоз зумовлюют підвищений обмін речовин в організмі, інтенсивний розвиток органів та систем, ріст кісток скелету тощо, сприяют завершенню розвитку вторинних статевих ознак.

Основними зовнішніми проявами фізичного розвитку в період ранної юності є формування фігури тіла у відповідності до статі. У цей час можна помітити специфічні особливості зовнішного вигляду юнаків та дівчат. Якщо 13-14-літні підлітки відрізнялися видовженістю та непропорційністю частин тіла, дівчата дещо випереджали хлопців, то 15-17-літні юнаки та дівчата характеризуются білш сформованими фігурами відповідно до чоловічого або жіночого типу.

У цей період відзначаєтся посилений ріст м'язів. Якщо до 13-14 років м'язи складают близко 33 % від загалної маси тіла, то у 16-17 років - вже майже половину (в середному 44 %). В окремих юнаків від 14 до 17 років зріст може збілшуватис на 20-30 см, а вага на 25-27 кг, але слід зазначити, що найвищого рівня фізичного розвитку організм чоловіка досягає після 20 років.

У дівчат після 12-13 років темпи росту і збілшення ваги дещо сповілнюются і в 16-17 років основні антропометричні показники юнаків і дівчат вирівнюются, а в 17-18 років зріст юнаків перевищує цей показник у дівчат на 9 %, а маса тіла - на 12 %, переважно за рахунок розвитку скелетних м'язів.

Особливо інтенсивно формуєтся скелетна мускулатура та фігура юнаків і дівчат за умови достатної рухової активності, занят фізкултурою або спортом. Надзвичайно важливо максимално використати цей період, щоб сформувати у ваших дітей красиву фігуру, правилну поставу, розвинути витриваліст та адаптаційні механізми, що стане хорошою передумовою збереження і зміцнення здоров'я в дорослому житті.

Швидко зростає м'язова сила. Відбуваєтся так звана диференціація і спеціалізація м'язових волокон. Завдяки цому знижуєтся деяка не координованіст рухів, яка була притаманна підліткам, з'являєтся та розвиваєтся здатніст до тонких і складних рухів. Помічено, що якщо в цей період юнак або дівчина не оволодіют складними рухами (трудовими, спортивними, танцювалними тощо), в дорослому віці це надолужити буде значно важче.

Період появи і становлення менструації надзвичайно відповідалний і важливий етап розвитку репродуктивної системи дівчинки-підлітка. Менструалний цикл, як правило, встановлюєтся не відразу. Ос чому в цей час дівчинка повинна перебувати під особливим наглядом дитячого або підліткового гінеколога, педіатра або сімейного лікаря, оскілки несвоєчасне виявлення порушен розвитку або захворюван органів статевої системи, серця або нирок може стати причиною первинного безпліддя і назавжди позбавити жінку незрівнянної радості материнства.

Статевий розвиток надзвичайно посилює цікавіст старшокласників до осіб протилежної статі й одночасно підвищує увагу до свого зовнішного вигляду, одягу. Ос чому часто дівчата починают надмірно використовувати косметику, роблят епатуючі зачіски, мают специфічне ставлення до одягу. Хлопці теж вигадуют різні способи, щоб вирізнити себе серед однолітків. Популярними серед юнацтва стали татуювання, пірсінг (проколювання шкіри в ділянці надбровних дуг, губ, носа для сережок, різних металевих прикрас). В молодіжному середовищі престижним є вживання сленгу (трансформована мова, ненормативна лексика), що обумовило виникнення так званої підліткової субкултури.

Взагалі, самооцінка своєї зовнішності посідає важливе місце у старшокласників у порівнянні себе з «еталонами» краси, мужності і жіночності. Гостре сприйняття вад зовнішності у цому віці обумовлене високою цінністю її у самосприйнятті і міжособистісному спілкуванні. Не випадково зацікавленіст своєю зовнішністю займає у молоді одне з централних місц.

Юнаки починают захоплюватися різними видами спорту, особливо тими, що розвивают і зміцнюют м'язи, формуют фігуру. З цією ж метою дівчата відвідуют заняття з аеробіки, шейпінгу, фітнес-клуби, цікавлятся різноманітними дієтами тощо.

Досит часто низка самооцінка зовнішності впливає на формування низкої самооцінки інших особистісних якостей, що негативно діє на психічне здоров'я.

Юнакам і дівчатам необхідно усвідомити, що різноманітні недоліки та вади зовнішності - явище тимчасове, перехідне. Стаючи дорослими, люди починают розуміти та усвідомлювати, що найголовнішими цінностями є не зовнішня краса, а внутрішня привабливіст людини, її багатий внутрішній світ, гідніст, доброта, чесніст, духовніст.

Важливою умовою нормалного психічного і соціалного розвитку та формування особистості юнаків та дівчат є оточення друзів, з якими вони постійно спілкуются, проводят свій вілний час. Вміння встановлювати і підтримувати дружні стосунки має велике значення для підготовки до дорослого життя.

Коли юнак або дівчина відчувают, що стосунки з дорослими їх не задоволняют, вони звертаются за визнанням до однолітків, їхні не скінчені розмови «ні про що», спілне нудгування в тривалих тусовках, компаніях однолітків, які часом набувают асоціалного спрямування, - все це пошук розуміння, підтримки, психологічної захищеності, самоствердження.

Важливою ознакою зрілості старшокласників є вміння розібратися в сутності компанії, відрізнити ті, які об'єднує спілна мета творчості, спортивного вдосконалення, соціално-корисної діялності тощо, а не пусте, беззмістовне «вбивання часу», де юнак або дівчина зазнают психологічного і навіт фізичного тиску насилства, набувают досвід у тютюнопаління, вживання алкоголних напоїв, що може поступово затягнути їх у вир наркоманії.

Отже, в юнацкому віці відбуваєтся удосконалення закріплення тих змін, які, в основному, сталися в підлітковому віці, тобто завершуєтся статеве дозрівання, яке поступово переходит у статеву зріліст.

Поняття статевої зрілості відрізняєтся від поняття статеве дозрівання як процесу, резултатом якого і є статева зріліст. Статева зріліст - здатніст чоловіка і жінки не тілки зачати дитину, але й забезпечити найкращі умови для виношування, вигодовування і виховання своєї дитини, створення оптималних умов для її фізичного і духовного розвитку.

Статева зріліст проявляєтся змінами в поведінці юнаків і дівчат. У них з'являются дорослі манери, підсилюєтся цікавіст до осіб протилежної статі. Це спонукає юнака поводити себе, як чоловік, стверджувати свої мужні риси характеру тощо, а дівчину - відчувати себе майбутною жінкою, дружиною, матір'ю. Статева зріліст - показник вміння контролювати свої природні сексуалні інстинкти і спрямовувати їх на розвиток своєї особистості і творчі пошуки.

Важливою умовою статевої зрілості є визначення кожною молодою людиною своєї статевої соціалізації. Отже, щоб стати дорослим (чоловіком або жінкою), необхідно, крім фізичної (фізіологічної) зрілості, сформувати в себе психосоціалні установки, що зумовлюют формування життєвих цінностей, переконан, світобачення, стилю поведінки відповідно до чоловічої або жіночої статі.

Інколи у старшокласників у цому віці може спостерігатися так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідніст між надмірно швидкими темпами росту тіла і дещо повілнішим розвитком дихалної та серцево-судинної системи. Через те, що в юнаків і дівчат (особливо з недостатною фізичною тренованістю) грудна клітина, як правило, вузка, виникає відносна недостатніст життєвої ємності леген, що може проявлятися відчуттям неповного вдиху, не насиченості дихання, нестачі повітря.

Якщо збілшення діаметра артерій та загалної довжини кровоносних судин не відповідає збілшенню розмірів серця, це призводит до напруження серцевої діялності, що, в свою чергу впливає на артеріалний тиск, який може бути вищим або нижчим за вікову норму. Інколи виникає синюшніст губ і кінчиків палців, особливо при значному фізичному навантаженні, юнаки і дівчата скаржатся на серцебиття, біл у ділянці серця.

Недостатній розвиток серцево-судинної і дихалної систем може зумовлювати стан тимчасового малокрів'я і гіпоксії (недостатніст насичення киснем) мозку. У старшокласників це може проявлятися підвищеною втомлюваністю, відчуттям виснаженості, зниженням працездатності. Інколи спостерігаєтся так званий симптом ватної голови. Особливо силно проявляются такі відчуття, якщо юнак або дівчина регулярно палят.

Активне функціонування (гіперфункція) кори надниркових залоз в період статевого дозрівання має і свої негативні сторони. Гормони надниркових залоз відіграют важливу рол у виникненні фізіологічного стресу, який різко підсилює обмін речовин. У підлітків посилена секреція кори надниркових залоз фактично відбуваєтся впродовж всого періоду статевого дозрівання. Тому вони постійно перебувают у стані стресу, яким можна пояснити у деяких підлітків нестійкіст вегетативної нервової системи, що виявляєтся часом загалним внутрішнім напруженням або неприємними відчуттями в різних частинах тіла, спрагою, розладами апетиту або діялності травної системи, іноді підвищеною пітливістю, порушенням температурної регуляції (підвищенням температури - до 37,5 градусів). Слід пам'ятати, що всі ці явища поступово зникнут за умови врегулювання діялності всіх систем організму.

Відомо, що надмірна і тривала стрес-реакція зумовлює зниження імунітету, оскілки гормони наднирників пригнічуют функцію однієї з головних частин імунної системи - вилочкової залози (або тимусу). Цим зумовлена підвищена чутливіст підлітків до різноманітних простудних та інфекційних захворюван. У разі несвоєчасного лікування, а також недотримання валеологічних принципів харчування, режиму дня, активного відпочинку, тобто формування, зміцнення та відновлення здоров'я, можливий розвиток важких хронічних інфекційно-алергічних захворюван, які можут зумовити стійкі розлади здоров'я (інвалідніст). Це, в свою чергу, крім значних матеріалних витрат на медикаменти та лікування зменшит шанси молодої людини на ринку праці та ускладнит її доросле життя. Отже, навіт з економічної точки зору знання і дотримання основних валеологічних принципів, щоденна праця над формуванням, збереженням і зміцненням власного здоров'я вкрай важливі для майбутного життя юнаків і дівчат.

- молода людина пізнає себе;

- молода людина ідентифікує себе як члена суспілства, громади, групи;

- молода людина отримує можливіст власного вибору;

- молода людина реалізує себе як особистіст у тому соціалному оточенні, в якому живе, вчится, працює тощо.

- гармонійніст розвитку особистості людини;

- здатніст людини адаптуватися до соціалного оточення, в якому вона живе;

- здатніст людини прийняти норми, правила, традиції суспілства, стати його рівноправним членом;

- здатніст людини реалізувати свої потреби, зацікавлення, прагнення;

- здатніст людини досягти професійного і сімейного успіху тощо.

Досягти соціалної зрілості можна за умови формування різноманітних життєвих навичок, необхідних для адаптації молодої людини у суспілстві, розвитку гармонійної особистості, а саме:

- набуття нових навичок спілкування на формалному (діловому) і особистісному рівнях (спілкування з однолітками, дорослими, молодшими), встановлення ділових й особистісних стосунків та дотримання правил поведінки;

- усвідомлення власної індивідуалності, розуміння різноманітності внутрішного світу інших людей (усвідомлює та поважає індивідуалніст і неповторніст інших людей, відкриває внутрішній світ людей і свій власний);

- формування різних рівнів самооцінки, самоконтролю, розвиток критичного ставлення до себе і до оточуючих;

- виникнення фактору «само» (самостійніст у прийнятті рішен, самоконтрол власної поведінки, самоповага, самоусвідомлення тощо). Якщо в підлітковому і юнацкому віці фактор «само» не сформуєтся, галмуєтся нормалний психічний розвиток особистості, не формуются навички самостійно приймати рішення та нести відповідалніст за них, ускладнюєтся адаптація серед однолітків.

Отже, головними якостями, що характеризуют психосоціалний розвиток старшокласників є:

- формування світогляду та активної життєвої позиції;

- підвищення вимог до моралності людини;

- формування стійкої самооцінки;

- прагнення до самовиховання, самовизначення, самовдосконалення;

- розвиток самосвідомості і самоконтролю.

Віковою особливістю юнацтва є спрямованіст у майбутнє, але вона тілки тоді благодійно впливає на особистіст людини, яка формуєтся, коли у неї є почуття задоволення теперішнім. Старшокласники мают право прагнути до майбутного не тому, що їм погано у теперішному, а тому, що на відміну від підлітків, для яких уявлення про власне майбутнє існує ще у формі мрій, юнаки та дівчата своє майбутнє переводят у план реалізації. У пошуку особистішого смислу існування, у співвідношенні свого «Я» та ідеалів, цінностей, здійснюєтся самовизначення, удосконалення особистості.

|наступна сторінка ==>
Оцінка індивідуалного фізичного розвитку|Оцінка розвитку статевих органів